Постачальники продали дитсадкам і лікарням неякісне вугілля за завищеними цінами
У той час, коли Україна готується до чергового опалювального сезону, тіньові схеми у сфері державних закупівель вугілля продовжують спустошувати бюджет і підривати довіру до державних інститутів. Ринок вугільних тендерів, що сягає 1,2–2 мільярдів гривень щорічно, став справжньою годівницею для ділків, які роками наживаються на постачанні неякісного вугілля. У центрі цієї павутини махінацій особи, чиї зв’язки з тимчасово окупованими територіями та країною-агресором викликають серйозне занепокоєння.
Одним із гравців у цій схемі є Євген Михайлович Лебединський, який. за даними нашого видання, неодноразово залишав Україну під час війни, що саме по собі насторожує, враховуючи його ймовірні зв’язки з окупованими територіями. Очолюване ним злочинне угруповання, за інформацією джерел, роками постачає вугілля невідомого походження з нелегальних вугільних майданчиків, яке не відповідає стандартам якості. Це вугілля опиняється у котельнях шкіл, дитячих садків, і навіть лікарень ставлячи під загрозу не лише комфорт, а й безпеку українців.
Важливою, але не єдиною ланкою в цій схемі є група компаній, керованих Костянтином Сергійовичем Костаковим — сином Сергія Вікторовича Костакова. Останній, уродженець російського міста Горький (нині Нижній Новгород), ще у 2021 році був визнаний судом винним (справа № 585/4728/16-к) у постачанні неякісного вугілля комунальним закладам Сумщини. Це місто, відоме своїм військовим минулим і контролем з боку радянських спецслужб, додає ще більше тривожних відтінків до діяльності родини Костакових. Яблуко від яблуні, як кажуть, недалеко падає: Костаков-молодший, схоже, впевнено продовжує справу батька, постачаючи вугілля, яке ледве відповідає мінімальним вимогам, до критично важливих соціальних об’єктів.
Схематичне зображення групи компаній Костакова К.С.
Через свою довірену особу Ірину Володимирівну Педан, Костаков-молодший контролює низку компаній як старих, так і новостворених. Ці фірми, за даними нашого розслідування, уже уклали контракти на постачання вугілля на суму понад 220 мільйонів гривень. Проте за кожною їхньою “перемогою” на тендерах криються зловживання: від маніпуляцій із документацією до постачання вугілля, яке не витримує жодної критики. Школи, де навчаються наші діти, лікарні, де лікують хворих, змушені покладатися на паливо, яке не лише не гріє, а й може завдавати шкоди.
Серед інструментів Костакова — змови на торгах. Його головна компанія, ПП «Лідер Актив», разом із ПП «Профітпал» потрапила під пильну увагу Антимонопольного комітету України через підозри в узгодженій поведінці під час тендерів 2023 року в Миколаївській та Одеській областях. Ще дві фірми, ПП «Профітпостач» і ПП «Профітпал», після участі в тендерах у Кривоозерському районі Миколаївської області були перереєстровані. Там вони діяли в складі організованої злочинної групи на чолі з Є.М. Лебединським, освоюючи бюджетні кошти через маніпулятивні схеми.
Діяльність Костакова не обмежується лише постачанням неякісного вугілля та змовами. Його методи впливають і на посадовців замовників. Яскравий приклад — випадок у Запорізькій області, де бухгалтер однієї з виправних колоній отримав підозру за статтею про службову недбалість через маніпуляції з тендерною документацією, які дозволили ПП «Профітпостач» здобути перемогу. Схоже, Костаков уміло «переконує» посадовців вносити вигідні йому умови до тендерів, що лише поглиблює корупційні схеми.
Після виведення з ринку двох своїх компаній та призупинення діяльності ПП «Лідер Актив» у 2025 році Костаков створив нові фірми — ПП «Паливконтроль» і ПП «Профітснаб». Ці компанії, за сприяння замовників, уже заволоділи коштами на суму понад 22 мільйони гривень за постачання вугілля. Наприклад, відділ освіти, культури, молоді та спорту Оболонської сільської ради Полтавської області та комунальна установа «Попельнастівський центр із обслуговування закладів та установ» Кіровоградської області забезпечили перемогу ПП «Паливконтроль» за завищеними цінами на суму понад 5 мільйонів гривень. Інші учасники, які пропонували нижчі ціни, були відсіяні через грубі порушення процедур.
Як це відбувалося? Замовники свідомо маніпулювали процедурою торгів, зокрема скорочували ключові етапи, такі як «Переможець», коли учасники мають подавати документи, і встановлювали лише одну годину на подання пропозицій. Це фактично унеможливлювало участь конкурентів. Експерти пояснюють, що в процедурі запиту цінових пропозицій процес повністю контролюється замовником і складається з етапів: «Оцінка», «Переможець» (надсилання документів) і, за результатами, підписання договору або відхилення учасника зі статусом «Дискваліфіковано». Проте в цих закупівлях посадовці вдавалися до хитрощів: після етапу «Оцінка» більшість учасників одразу отримували статус «Дискваліфіковано», не маючи підстави подати документи. Лише обраний учасник отримував статус «Переможець».
Скріншот з проекту договору Оболонської сільської ради
На запитання учасників про причини дискваліфікації відповідали розмитими поясненнями про «збої системи» чи «рішення системи», уникаючи конкретики. Така схема дозволяла замовникам забезпечувати перемогу «потрібній» компанії, ігноруючи принципи прозорості та конкуренції.
Скріншот з проекту договору Попельнастівської міської ради
Ще одна схема зловживань — маніпуляції з якістю вугілля. У договорах замовники декларують «високі вимоги до якості», але дозволяють абсолютну похибку ±15% для зольності та вологості, що грубо суперечить стандартам ДСТУ 4096-2002. Ці стандарти рекомендують встановлювати похибку ±2% для зольності та ±10% для вологості вугілля із зольністю понад 20% і вологістю до 20%. Така лазівка дозволяє ПП «Паливконтроль», поставляти вугілля низької якості за завищеними цінами, завдаючи багатомільйонних збитків бюджету.
Скріншот з проекту договору Оболонської сільської ради
Скріншот з проекту договору Попельнастівської міської ради
ПП «Паливконтроль» уклало контракт на постачання 208 тонн вугілля марки Г до Оболонської сільської ради Полтавської області за ціною 13 950 грн за тонну. Згідно з договором, вугілля мало мати зольність 24% і вологість 4%, але через дозволену похибку ±15% постачальник має право привезти вугілля із зольністю до 39% і вологістю до 19%. Такі показники відповідають низькоякісному «рядовому» вугіллю з фракцією 0–100 мм, ринкова ціна якого з доставкою до Полтавської області становить лише 6000 грн з ПДВ. Висока зольність (кожен 1% знижує калорійність на 40 ккал) і вологість (1% зменшує калорійність на 70 ккал) значно знижують ефективність вугілля.
Аналогічна ситуація склалася в Попельнастівській громаді Кіровоградської області, де ПП «Паливконтроль» поставило 200 тонн вугілля за ціною 14 000 грн за тонну, завдавши збитків на 1,6 мільйона гривень.
Крім цього, висока вологість фактично означає, що частина бюджетних коштів витрачається на транспортування «води», а через підвищену зольність споживання вугілля зростає майже на 50%, що змушує замовників проводити додаткові закупівлі. Таким чином, маніпуляції з похибкою створюють довгострокові фінансові втрати для громад.
Ще один приклад — тендер виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області. ПП «Паливконтроль» стало єдиним учасником і запропонувало максимальну ціну — 6,6 мільйона гривень. Знову лише одна година на подання документів і відсутність аукціону, який міг би знизити ціну та заощадити кошти.
Апофеозом діяльності Костакова став тендер Короваївської гімназії Гребінківської міської ради Полтавської області на 1,9 мільйона гривень. Дві його компанії — ПП «Профітснаб» і ПП «Паливконтроль», якими керує одна й та сама Ірина Педан, зареєстровані за однією адресою і навіть із однаковим номером телефону, — просто розіграли тендер між собою. Це відкрите розкрадання бюджетних коштів, яке завдало збитків на 770 000 гривень
Скріншот з системи SmartTender
Тіньова схема постачання неякісного вугілля, що роками висмоктує бюджетні кошти, не лише підриває довіру до державних інститутів, а й загрожує енергетичній безпеці України, особливо в умовах російської агресії. Зв’язки ключових фігур цієї схеми з росією та окупованими територіями викликають підозри: чи не є це частиною ширшої стратегії послаблення країни зсередини? Поки правоохоронні органи реагують лише на найгучніші випадки, мільйони гривень, які могли б піти на потреби громад, осідають у кишенях ділків, залишаючи українців без якісного опалення в часи війни. Без системних змін у контролі за держзакупівлями та жорсткої реакції правоохоронців це замкнене коло корупції продовжуватиме спустошувати бюджет.