На Кіровоградщині освітяни та постачальник вугiлля обікрали бюджет на 10 мільйонів

Наше видання продовжує серію публікацій, присвячених зловживанням у сфері закупівель вугілля. Останнім часом до редакції дедалі частіше надходять звернення від читачів, які стурбовані ситуацією, що склалася у Кіровоградській області. І це не випадково, адже цей регіон газифіковано лише на 25%, через що значна кількість комунальних закладів — ліцеїв, шкіл, дитячих садків — критично залежить від стабільних поставок вугілля. Така ситуація створює сприятливі умови для махінацій, якими не гребують недобросовісні постачальники, прагнучи нажитися на потребах громад. 

Головною фігурою нашого розслідування є особа, маловідома широкому загалу, але добре знана на Кіровоградщині — Івасик Людмила Анатоліївна. Ця жінка є власницею та директором нещодавно створеної компанії ТОВ «УКРВУГІЛЛЯ-РЕСУРС», а також власницею і колишнім директором ТОВ «ЕНЕРГОПАЛ». І варто зазначити, що її справи процвітають надзвичайно успішно. 

Починаючи з середини лютого 2025 року, товариство з обмеженою відповідальністю «УКРВУГІЛЛЯ-РЕСУРС» з дивовижною легкістю здобуло перемогу в чотирьох тендерах, предметом яких стала поставка 1100 тон вугілля. Загальна сума контрактів склала 14 018 354 гривень, що еквівалентно 12 743 гривням за одну тонну. Замовниками виступили, як і очікувалося, представники освітньої сфери, зокрема: 

• Відділ освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Знам’янської міської ради;
• Державний навчальний заклад «Олександрійський професійний ліцей»; 
• Відділ освіти виконавчого комітету Помічнянської міської ради; 
• Комунальна установа «Центр моніторингу та аналізу діяльності закладів освіти» Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області.

Привертає увагу той факт, що тендерні вимоги всіх згаданих замовників виявилися абсолютно однаковими, що може вказувати на навмисну скоординованість з метою маніпулювання умовами закупівель на користь ТОВ «УКРВУГІЛЛЯ-РЕСУРС». 

Освітяни діяли напрочуд оперативно, провівши закупівлі в стислі терміни, однак при цьому відхилили всі більш економічно вигідніші пропозиції. Однією з ключових умов тендеру було надання повного пакету документів протягом лише однієї години — вимога, яку найшвидше виконав саме ТОВ «УКРВУГІЛЛЯ-РЕСУРС». Цікаво, що ця оперативність супроводжувалася максимальною ціною за тонну вугілля. Квапливість замовників викликає подив, адже терміни поставки, згідно з умовами контрактів, розтягнуті до кінця 2025 року, що робить такий поспіх незрозумілим. 

Не менш дивним виглядає вибір освітянами формату закупівлі — запиту (ціни) пропозицій. На відміну від відкритих торгів, цей механізм не передбачає аукціону, який дозволив би учасникам змагатися між собою, знижуючи ціну. Така конкуренція могла б суттєво зекономити бюджетні кошти, що, безумовно, пішло б на користь громаді. Натомість обраний формат, схоже, зіграв на руку лише одному учаснику — ТОВ «УКРВУГІЛЛЯ-РЕСУРС». 

Очевидно, у замовників були власні причини для того, щоб провести закупівлі в прискореному темпі та придбати вугілля за максимальною ціною — 12 743 гривні за тонну. Проте, поспілкувавшись із різними постачальниками, ми з’ясували цікавий факт: через аномально теплу зиму комерційна ціна на вугілля не лише не зросла, а й коливається в межах 8000–9500 гривень за тонну з урахуванням доставки до Кіровоградської області. Саме такі види вугілля, які обрали замовники, доступні на ринку за цією ціною. Таким чином, бюджет уже зазнав переплати в розмірі від 3200 до 4700 гривень за кожну тонну. 

На перший погляд, за таку високу ціну можна було б очікувати, що ТОВ «УКРВУГІЛЛЯ-РЕСУРС» поставить вугілля виняткової якості. Однак, як часто буває, «диявол криється в деталях». У договорі з’явилася, на перший погляд, незначна правка: «До якісних показників, зазначених у пункті 2.1.3 цього договору, при контрольних відборах проб вугілля на підставі ДСТУ 4096-2002 та ГОСТ 10742-71 застосовується базова абсолютна похибка ±15%». Ця зміна дозволила постачальнику привезти вугілля зовсім іншого класу, ніж очікувалося. При цьому зазначені стандарти — ДСТУ 4096-2002 та ГОСТ 10742-71 — рекомендують похибку лише на рівні ±2%, що є загальноприйнятою нормою в усій вугільній промисловості. Таким чином, завдяки цій «дрібниці» якість товару суттєво поступається заявленій, а бюджет зазнає додаткових втрат. 

Що це все означає? Найпоширенішою маркою вугілля, яку обрали замовники, є вугілля Г 13-100 із заявленою зольністю 23,5%. Однак, із застосуванням похибки в ±15%, прописаній у договорі, ТОВ «УКРВУГІЛЛЯ-РЕСУРС» отримує можливість поставити вугілля із зольністю аж до 38,5%. У розмовах із виробниками вугілля ми з’ясували, що вугілля марки Г із фракцією від 13 до 100 мм із такою зольністю в них просто немає. У процесі збагачення та сортування зольність зазвичай знижується, і єдине, що можуть запропонувати постачальники з показником зольності до 38%, — це шахтне вугілля марки Г із фракцією від 0 до 200 мм. Його ціна з доставкою до Кіровоградської області становить усього 5700 гривень за тонну. 

Таким чином, різниця в ціні вражає: ТОВ «УКРВУГІЛЛЯ-РЕСУРС» за сприяння замовників на поставці 1100 тонн вугілля заробить майже 7,5 мільйонів гривень, що дорівнює націнці більше ніж в 100%! Звідки взялася ця загадкова похибка в 15% і чому вона з’явилася саме в цих закупівлях? Схоже, пані Івасик вирішила перейняти досвід своїх колег, про яких ми згадували в попередньому розслідуванні: «В Україні викрито вугільну схему, через яку замерзають діти у садочках та школах». Аналіз останніх закупівель показав, що ці дві групи, ймовірно, досягли взаєморозуміння й не заважають одна одній «освоювати» тендери за максимально завищеними цінами. 

Здавалося б, 7,5 мільйонів гривень — це вже значна сума, але, як виявляється, для таких осіб цього замало. ТОВ «УКРВУГІЛЛЯ-РЕСУРС» ще й не стало на облік як платник ПДВ, хоча законодавство чітко зобов’язує постачати вугілля з урахуванням цього податку. Таким чином, ще 2,3 мільйона гривень пані Івасик покладе собі в кишеню. Загальний «заробіток» склав майже 10 мільйонів гривень — саме на таку суму буде урізано бюджет шкіл і ліцеїв, які стали жертвами цієї схеми. 

Звісно, Івасик Людмила Анатоліївна — далеко не новачок у подібних справах. Вона активно діє у тісному співробітництві з організованим злочинним угрупованням Лебединського Євгена Михайловича, який, своєю чергою, прямо чи опосередковано контролює низку компаній. Серед них — ТОВ «ТВК «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ», ПП «ПРОФІТПОСТАЧ», ПП «ПРОФІТПАЛ», та інші. Наприклад, ТОВ «ЕНЕРГОПАЛ» неодноразово виступало «підігруючою» стороною в численних торгах у Кіровоградській, Миколаївській та Дніпропетровській областях, сприяючи інтересам групи Лебединського. 

Лебединський Євген

Виникає логічне запитання: невже правоохоронні органи цього не помічають? Відповідь, однак, не дивує. За інформацією, отриманою від двох незалежних джерел, Івасик Л.А. у приватних бесідах хвалиться своїми зв’язками з місцевою прокуратурою та СБУ. Більше того, вона використовує ці контакти, щоб усунути конкурентів, які стають на заваді її планам. І дійсно, якщо проаналізувати повідомлення Кіровоградської обласної прокуратури, то жодних підозр чи навіть порушених справ щодо згаданих нами компаній не знайти. Натомість розслідування ведуться проти інших постачальників, які, судячи з усього, є прямими конкурентами Івасик. 

Усвідомлюючи, що на підтримку місцевих правоохоронних органів розраховувати не доводиться, сподіваємося, що ситуація в Кіровоградській області приверне увагу центральних правоохоронних структур. Лише вони зможуть дати належну оцінку діям як своїх підлеглих на місцях, так і замовників разом із їхніми постачальниками.